вирубувати


вирубувати
-ую, -уєш і вируба́ти, -а́ю, -а́єш, недок., ви́рубати, -аю, -аєш, док., перех.
1) Рубаючи, звалювати з кореня все на якій-небудь ділянці (кущі, дерева і т. ін.). || Зрубувати, обравши серед інших за якими-небудь ознаками.
2) Рубаючи, виймати, видобувати що-небудь.
3) Рубаючи, надавати чому-небудь певної форми; висікати. || Рубаючи, утворювати заглибину в чому-небудь твердому.
4) Рубаючи, знищувати всіх чи багатьох.
5) гірн. Видобувати вугілля, руду.
6) розм. Діючи рубильником або вимикачем, припинити надходження електричної енергії, перервати дію електричного механізму; вимкнути.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Смотреть что такое "вирубувати" в других словарях:

  • вирубувати — 1) (зрубувати певну кількість дерев, ліс тощо), вирубати, вирубати, висікати, висікти 2) (рубаючи, тешучи, виготовляти що н. із дерева, каменю тощо), вирубати, вирубати, витісувати, витесати, висікати, висікти …   Словник синонімів української мови

  • вирубувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • висікати — а/ю, а/єш, недок., ви/сікти, ічу, ічеш; мин. ч. ви/сік, ла, ло; док., перех. 1) Видовбувати заглибини у чому небудь, вирубувати зображення на чомусь твердому (перев. на камені). || Вирубувати, витісувати що небудь із твердого матеріалу (перев. з… …   Український тлумачний словник

  • вирубати — I в ирубати див. вирубувати. II вируб ати див. вирубувати …   Український тлумачний словник

  • бити — б ю, б єш; наказ. сп. бий; недок. 1) неперех., з прийм. в (у), об, по і без прийм. Стукати, ударяти по чому небудь, об щось. || Хлюпатися, плескати. Бити в долоні. 2) перех., кого. Завдавати ударів кому небудь. || кого, по кому – чому, перен.… …   Український тлумачний словник

  • вирубка — и, ж. 1) Дія за знач. вирубувати, вирубати. 2) Місце, ділянка, де вирубано ліс …   Український тлумачний словник

  • вирубування — я, с. Дія за знач. вирубувати …   Український тлумачний словник

  • вирубуватися — уюся, уєшся і вируба/тися, а/юся, а/єшся, недок., ви/рубатися, аюся, аєшся, док. 1) Рубаючи кого , що небудь, прокладати собі шлях. 2) тільки недок. Пас. до вирубувати …   Український тлумачний словник

  • витинати — а/ю, а/єш, недок., ви/тнути і рідко ви/тяти, тну, тнеш, док. 1) заст. Вирубувати, вирізувати що небудь. 2) Грати або виконувати з запалом (перев. музичні твори, танці) …   Український тлумачний словник

  • зрубувати — ую, уєш, недок., зруба/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Рубаючи, відокремлювати що небудь від основи. || Рубаючи, знищувати; вирубувати. 2) Видаляти з поверхні що небудь, ударяючи чимось гострим …   Український тлумачний словник